В жорстокій боротьбі з атомом приймали участь і працівники ВО ”Укрдержліспроект” , ліквідатори аварії на ЧАЕС: Брежнєв В.М., Заремський А.Д. (ГІМП); Тарасенко М.І., Тележенко В.М. (автотранспортний цех); Нікітенко О.І. (автотранспортний цех); Неправда О.В. (ІОЦ); Хартонюк М.П. (ГГО); Орнох М.Ф. (автотранспортний цех).

     Чверть століття минає відтоді, як стався вибув на Чорнобильській АЕС. Страшна біда спричинила забруднення сільськогосподарських угідь і призвела до довготривалого радіоактивного опромінення усього живого на територіях 12 областей України та на прилеглих частинах сусідніх держав.

     Аварійними викидами ЧАЕС на території України було радіоактивно забруднено 53454 км2 із 2293 населеними пунктами, у яких проживало 2,6 млн. людей (в тому числі майже 700 тис. дітей). До 25-річчя катастрофи дожило близько 256 тисяч учасників ліквідації, майже кожен четвертий з них — інвалід.

     На день 25 квітня 1986 р. на ЧАЕС була запланована зупинка 4-го енергоблоку для чергового обслуговування. Водночас збиралися провести низку випробувань щодо використання вибігу турбогенератора для забезпечення власних потреб при повному знеструмленні АЕС. Їх перенесли на ніч.

     В 23 хв. 4 сек. на 2-гу ночі було закрито стопорні клапани на подачу пари в турбіну, і вона запрацювала на холостому ходу. У цей момент мусив увімкнутися ще один автоматичний захист реактора, проте його завчасно відключили. Тим часом реактор потрапив у такий стан, коли навіть незначний перепад потужності загрожував у багато разів збільшити вміст пари.

     Начальник зміни 4-го енергоблоку, оцінивши загрозу, наказав старшому інженеру управління реактором натиснути кнопку аварійного захисту. Стрижні-поглиначі рушили вниз і застрягли. Оператор встиг знеструмити муфти сервоприладів, щоб стрижні просто впали в активну зону, однак цього не сталося. А потім пролунало кулька вибухів.

     В наш час вплив Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як нашим вченим, так і політикам всього світу.

     Аварія на ЧАЕС в 1986 р. спричинила серйозні довгострокові проблеми в українській охороні здоров‘я. За даними ООН у 3-х постраждалих від Чорнобильської катастрофи країнах (Україна, Білорусь, Росія) понад 5 випадків раку щитовидної залози, пов‘язані з радіацією.

     Аварія на ЧАЕС вже призвела до перегляду стандартів безпеки на всіх діючих АЕС, а міжнародне співтовариство переконалося в тому, що надзвичайні ситуації у цій сфері вимагають високого рівня координації.

     Нагадаємо, що медико-демографічна ситуація в Україні залишається складною. Не зважаючи на те, що рівень народжуваності зріс, залишаються високими показники смертності.

     Ми пам‘ятаємо уроки Чорнобиля і глибоко переконані, що питанням безпеки має приділятись абсолютне значення в усіх видах діяльності, пов‘язані з використанням ядерної енергії, а досягнення високої культури ядерної безпеки має стати невід‘ємною складовою глобальних стратегій сталого розвитку світової спільноти.

     До відзначення 25-их роковин Чорнобильської катастрофи Почесною грамотою Державного агентства лісових ресурсів України нагороджено працівників Українського державного лісовпорядного проектного виробничого об`єднання: Нікитенко Олексія Івановича, слюсаря з ремонту автомобілів 6 розряду автотранспортного цеху, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та Хартонюка Миколу Петровича, начальника групи господарського обслуговування, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Пам’ятаймо як це було!