Роботи в цьому напрямку розпочалися в Чернівецькій області ще в 1960 році. Започаткували цю справу співробітники географічного факультету Чернівецького держуніверситету під керівництвом кандидата біологічних наук Зеленда Михайла Григоровича.

     В 1962 році при географічному факультету була створена ґрунтово-лісотиплогічна партія, яку очолив начальник відділу обласного управління лісового господарства Чернівецької області, аспірант Львівського лісотехнічного інституту, Швиденко А.Й.

     До складу партії входили: ґрунтознавці, лісотипологи, геоботаніки. В 1963 році цими роботами зацікавилося керівництво Українського державного лісовпорядного підприємства і ґрунтово-лісотипологічну партію, з усіма спеціалістами, було передано до його складу. З цього часу розпочалося детальне крупномасштабне ґрунтово-лісотипологічне обстеження в Держлісфонді України. В цьому ж році була створена ґрунтово-хімічна лабораторія. Її завдання полягало у визначенні механічних і фізико-хімічних показників ґрунтів, які впливають на їх родючість та лісорослинний потенціал.

     За весь період проведення ґрунтово-лісотипологічних робіт (1962-2010 р.р.) обстежено і закартографовано ґрунтів і типів лісу в межах Держлісфонду на загальній площі в чотири мільйони вісімсот тридцять тисяч га. Крім того, на замовлення Міністерства лісового господарства Молдавії, такі ж роботи виконані і на території Держлісфонду республіки на площі в триста п’ятдесят тисяч га.

     2.       Ґрунтово-лісотипологічне обстеження і картографування земель в Держлісфонді України ставить перед собою такі завдання:

     —  виявлення сформованих в природних умовах типів лісорослинних умов і типів лісу, а також розкриття всього спектру ґрунтового покриву тієї чи іншої території;

     — отримання вихідних даних про природну (корінну) різноманітність типів лісу і ґрунтових різновидностей зі складанням їх номенклатурно-систематичних списків;

     — складання планово-картографічного матеріалу (лісових карт), що відображають просторове розміщення типів лісу, ґрунтів, ґрунтоутворюючих порід, еродованих та засолених земель;

     — оцінка родючості ґрунтів і продуктивності зростаючих на них насаджень, особливо корінних, що відповідають певним типам лісу, а також різних видів сільськогосподарських культур на сільськогоспугіддях;

     —  оцінка ступенів лісопридатності лісових земель залежно від їх родючості і засолення;

     — оцінка ступенів лісопридатності переданих під заліснення непридатних для сільського господарства еродованих та порушених промисловим використанням земель і засолених та заболочених ґрунтів;

     — оцінка лісогосподарських, лісокультурних і інших заходів за типами лісу, типами лісорослинних умов;

     —  збір інформації для перспективного планування в лісовому господарстві та розробки рекомендацій щодо лісовпорядного проектування і лісогосподарського виробництва;

     —  надання рекомендацій щодо внесення добрив для поліпшення родючості ґрунтів.

     3. Результати ґрунтово-лісотипологічного обстеження використовуються в сучасному лісовпорядкуванні і лісовому господарстві. Суть лісовпорядкування на ґрунтово-лісотипологічній основі полягає в повному використанні інформації, отриманої при обстеженні і картографуванні ґрунтів і типів лісу та типів лісорослинних умов при інвентаризації насаджень і розробці «Проекту організації і розвитку лісового господарства».

     Одним із важливих аспектів використання матеріалів ґрунтово-лісотипологічного обстеження є розробка перед початком лісовпорядкуванням «Основних положень організації і розвитку лісового господарства» в конкретній області, в яких вирішуються питання розвитку і інтенсифікації лісового господарства на найближчий ревізійний період і на подальшу перспективу. При цьому на основі ґрунтово-лісотипологічних матеріалів уточнюються схеми лісорослинного районування та схеми типів лісу відповідно до конкретного регіону, розробляються раціональні методики для таксації лісу, оцінки господарської діяльності тощо. Із матеріалів ґрунтово-лісотипологічного обстеження («Нарисів…» по лісогосподарських підприємствах) при складанні «Основних положень організації і розвитку лісового господарства» по області використовуються найбільш достовірні натурні дані щодо різноманітності та характеристики ґрунтів, типів лісу, ґрунтоутворюючих порід, гідрографії, глибини залягання ґрунтових вод та їх хімічного складу, основні цифрові показники кліматоутворюючих факторів і низку інших даних. Ґрунтово-лісотипологічна ситуація, нанесена на абрис, є основою для побудови таксаційних виділів і правильного вибору господарських заходів. При наявності матеріалів з ґрунтово-лісотипологічного обстеження всі заходи з ведення господарства призначаються з урахуванням лісорослинних можливостей типу лісу, економічних передумов, категорій захисності і стану насаджень.

     4. Проведення лісовпорядкування на ґрунтово-лісотипологічній основі має такі переваги перед звичайним методом:

     — встановлюється пряма залежність між типом лісорослинних умов, видовим складом та продуктивністю лісових насаджень;

     —  надається об’єктивна інформація про стан ґрунтового покриву і лісових насаджень при розробці рекомендацій щодо розробки лісосік, а також підготовки ґрунтів під лісові культури;

     —  типологічна основа таксаційних виділів дозволяє більш об‘єктивно вирішувати питання добору головних деревних порід і їх вирощування;

     — матеріали ґрунтово-лісотипологічного обстеження дають вичерпні дані при проектуванні реконструктивних заходів, вказують шляхи виправлення або заміни малоцінних деревостанів на високопродуктивні насадження згідно визначеного типу лісу і ґрунтової різновидності;

      — створюються об‘єктивні умови для правильного проектування рубок догляду з метою формування бажаного складу насаджень, найбільш перспективного в даному типі лісу.

     Проведення лісовпорядних робіт з використанням матеріалів ґрунтово-лісотипологічного обстеження полегшує роботу інженера-таксатора і підвищує якість та точність лісовпорядного проектування.

     5. Одними з найбільш проблемних для лісорозведення земель є території з засоленими ґрунтами. Дуже часто спроби створення лісових насаджень на засолених ґрунтах закінчувалися невдачею. Ось чому при засоленості ґрунтів на всіх етапах робіт, що включають в себе: відведення земель під заліснення, розробку агротехнічних заходів зі створення лісових насаджень, добір найбільш відповідного асортименту деревних і чагарникових порід – роль ґрунтово-лісотипологічного обстеження особливо важлива.

     Більшість засолених ґрунтів мають дуже низьку лісопродуктивність, а тому виростити на них стійкі і життєздатні насадження звичайними лісокультурними методами, як правило, не вдається. Прикладом невдалого створення штучних насаджень на засолених ґрунтах може служити загибель горіха грецького (дуже нестійка до засолення порода) на плантаціях і в культурах на ряді ділянок засолених ґрунтів на Півдні України, особливо в Херсонській області.

     Тому всі роботи, пов’язані з лісорозведенням на засолених землях, повинні розпочинатися з їх ґрунтово-лісотипологічного обстеження. Завданням цього обстеження є вирішення питання про доцільність лісорозведення на цих землях. Загибель культурних насаджень у ряді лісгоспів Херсонської області (Скадовському, Збур‘ївському, Голопристанському, Херсонському) і інших областей Півдня України пов’язана з відсутністю раніше уточнених даних про ступінь лісопридатності таких земель, а також в неправильному доборі цільових порід при їх залісненні. Враховуючи вартість створення одного гектара лісових культур і неодноразового їх поновлення чи доповнення при повній або частковій загибелі, лісове господарство зазнає великих матеріальних втрат.

     Засолені ділянки ґрунтів після проведення відповідних лабораторних аналізів із ґрунтових проб, відібраних на них, поділяються на п‘ять категорій: лісопридатні, обмежено лісопридатні, умовно лісопридатні, придатні для вирощування тільки найбільш солевитривалих порід дерев і чагарників та повністю непридатні для лісорозведення. Не менш важливе значення мають роботи з ґрунтово-лісотипологічного обстеження при встановленні ступенів змитості і лісопридатності на еродованих і зсувних землях Лісостепової і Степової зон України. Змиті (еродовані) ґрунти за їх природною родючістю поділяються на лісопридатні, лісопридатні відносно бідні, обмежено-лісопридатні, умовно-лісопродуктивні. При цьому  дається лісотипологічна оцінка лісових ділянок, які зазнали впливів ерозійних і зсувних факторів, а також способів і методів боротьби з ними (обвалування ярів, бетонування водобійних колодязів, заліснення схилів).

      Одержана в результаті ґрунтово-лісотипологічного обстеження інформація дає можливість приймати оптимальні рішення щодо раціонального використання земель з обмеженою продуктивністю, а також їх включення в господарський обіг.

     6. Матеріали ґрунтово-лісотипологічного обстеження широко використовуються в лісовому господарстві при створенні розсадників, лісонасіннєвих і плодово-ягідних плантацій. Результати обстеження використовуються для покращення родючості земель під ріллею, сіножатями, плантаціями, розсадниками. З цією метою на основі лабораторних даних розробляється схема внесення мінеральних і органічних добрив, яка враховує забезпечення основними поживними елементами (азотом, фосфором, калієм), а також гумусом кожної ґрунтової різновидності, на якій знаходяться вищевказані категорії земель. Норма внесення добрив розраховується залежно від природних зон, типу, підтипу, або виду ґрунту. Всі ці дані, для кожного лісництва, наводяться у відомостях рекомендованих добрив, які знаходяться в додатках до «Ґрунтово-лісотипологічного нарису» і в «Пояснювальних записках». У ґрунтово-лісотипологічному нарисі даються рекомендації з внесення добрив під лісові культури на ділянках з бідними ґрунтами, а також рекомендації з вапнування кислих ґрунтів та внесення гіпсу на засолених ґрунтах.

     Матеріали з ґрунтово-лісотипологічного обстеження використовують як базу для розширення і поглиблення наукових досліджень, а також як джерело інформації для технічного проектування УкрНДІпролісу, Зеленбуду, Державного проектного інституту землеустрою та земельних ресурсів та інших проектних організацій. Відповідно до Закону України про охорону земель (стаття 23), результати ґрунтово-лісотипологічного обстеження можуть бути введені до бази даних державної комплексної системи спостережень про стан земель і ґрунтів. Ґрунтово-лісотипологічні матеріали – це документи довгострокового використання, які не втрачають своєї актуальності протягом кількох десятиліть і в найближчому майбутньому стануть основою лісовпорядного проектування і ведення лісового господарства України.

Начальник ґрунтово-лісотипологічної партії Завалко В.І.