Лісовпорядкування є одним із важливих напрямків лісогосподарської діяльності, завдяки якому можливо здійснювати низку заходів щодо ефективної організації ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання лісового ресурсу, а також отримувати необхідну інформацію про стан лісового фонду.

Україна: на засадах сталого розвитку

Зміст лісовпорядкування визначено ст. 46 Лісового кодексу України (ЛКУ). Одними з головних його напрямків є виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів, інвентаризація лісового фонду України, визначення обсягів робіт стосовно відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням, а також низка інших лісогосподарських заходів.

Лісовпорядкування, як комплекс заходів з організації ефективного ведення лісового господарства, є обов’язковим для всіх лісів України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою. Матеріали лісовпорядкування мають містити якісну і кількісну характеристику кожної лісової ділянки, комплексну оцінку ведення лісового господарства. Зазначена інформація є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об’єкта лісовпорядкування.

В свою чергу, проект організації та розвитку лісового господарства повинен передбачати екологічно обгрунтоване ведення лісового господарства і розроблятися відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. При цьому, у зазначеному проекті визначаються і обгрунтовуються основні напрямки організації і розвитку лісового господарства об’єкта лісовпорядкування, з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку конкретного регіону.

Сьогодні в Україні питання лісовпорядкування покладено на ВО «Укрдержліспроект», яке підпорядковується Держлісагентству. На даний час в українських лісах здійснюються дві категорії їх інвентаризації:

– господарська (базове лісовпорядкування);
– оперативна (безперервне лісовпорядкування).

Основою для розроблення перспективних проектів організації та розвитку лісового господарства на 10-річний період є базове лісовпорядкування. Головним завданням безперервного лісовпорядкування є підтримання в актуалізованому стані інформації про лісовий фонд. За матеріалами базового і безперервного лісовпорядкування створюється і підтримується в актуалізованому стані повидільна таксаційна і геопросторова (картографічна) бази даних лісового фонду. Зазначені бази створені майже для всіх лісів, підпорядкованих Держлісагентству, а також для значної площі лісів інших користувачів. Бази даних є складовою частиною інформаційної підтримки сталого розвитку лісового господарства та управління лісами. Крім того, впровадження сучасних ГІС значно розширює можливості оцінки лісового фонду через формування тематичних карт, отримання довідкової інформації, прогнозування динаміки лісового фонду за різних сценаріїв організації лісогосподарського виробництва, побудови поверхонь і розрізів рельєфу та дає змогу забезпечити стале управління лісами на всіх рівнях (лісництво, лісогосподарське підприємство, обласне управління, Держлісагентство).

Згідно з ч.4 ст.48 ЛКУ матеріали лісовпорядкування затверджуються Держлісагентством за погодженням із Мінекоенерго. На сьогодні функції затвердження матеріалів безперервного лісовпорядкування Держлісагентство делегувало своїм обласним управлінням. Слід відзначити, що лісовпорядкування забезпечує органи влади та лісокористувачів різносторонньою інформацією про сучасний стан лісів, лісові ресурси, якісні та кількісні зміни, що відбуваються в лісовому фонді, здійснює прогнозування цих змін та розробляє комплекс заходів щодо відтворення, охорони і захисту лісів.

Польща: ставка на технології

Закон «Про ліси», прийнятий в Польщі в 1991 році, містить окремий розділ «План ведення лісового господарства (лісовпорядкування)». Цей закон зобов’язує планувати лісогосподарське виробництво в лісах усіх форм власності. Лісовпорядкування в польських державних лісах здійснюється згідно з планами управління лісами, які розраховані на 10 років, і є обов’язковими для кожного лісництва. Складання планів на менший період допускається в окремих випадках, наприклад, стихійне лихо, значні збитки тощо. Нагадаємо, що в державному підпорядкуванні перебуває майже 80% польських лісів. Плани управління лісами розробляються спеціалізованою організацією – Бюро лісового господарства та геодезії (BULiGL).

Плани складаються на основі матеріалів лісовпорядкування, які містять:

– опис лісів і ґрунтів;
– аналіз ведення лісового господарства в минулі роки;
– обсяг заготівлі деревини;
– обсяги залісення, лісовідновлення, догляду і охорони лісів;
– порядок ведення мисливського господарства і розвиток інфраструктури;
природоохоронні програми.

Слід відзначити, що плани розвитку польських державних лісів складаються після ретельної їх інвентаризації та оцінки поточного стану. Лісівники оцінюють такі особливості лісу як: структура, вік, видовий склад, стан здоров’я дерев, стан ґрунту, ділянки і т. д. Заходи, передбачені у плані для подальшої реалізації, включають цілі управління лісами і функції лісу в районі конкретного лісового району відповідної адміністративної одиниці (гміни, повіту, воєводства).

При лісовпорядкуванні польські лісівники активно використовують новітні технічні досягнення. Сьогодні основним інструментом для них є лісова цифрова карта, що є частиною просторової ГІС-системи. Карта обробляє дані, зібрані в ході польових робіт, і представляє результати в графічній формі. Впродовж багатьох років у лісокористуванні застосовувалися все досконаліші методи використання аерофотознімків і супутникових фотографій, які завершують результати польових робіт.

Слід зазначити, що плани управління лісами розробляються на підставі інструкцій, які є обов’язковими в державних лісах Польщі, та затверджуються Міністерством навколишнього середовища Польщі.

В недержавних лісах лісовпорядкування проводиться за спрощеною схемою. Спрощений план лісовпорядкування повинен містити стислий опис лісів та ґрунтів і визначати основні завдання, що стосуються ведення лісового господарства.

Окремо слід відзначити незамінну роль у лісовпорядкуванні польських лісів впровадженої у лісовому господарстві ІТ-системи Forest Data Bank (FDB), яка здійснює збір, обробку і обмін інформацією про ліси всіх форм власності в Польщі. Система надає інформацію для потреб національної і міжнародної статистики, а також для просторового планування. В базі FDB містяться дані щодо:

– управління лісами всіх форм власності;
– інвентаризації лісових угідь;
– управління мисливським господарством;
– лісових пожеж та їх наслідків;
– стану довкілля і фітосоціологічних досліджень тощо.

Крім того, там розміщуються щорічні Звіти про стан лісів, лісова статистика та інша інформація, що стосується лісового господарства Польщі.

Загалом, сьогодні у лісовому господарстві Польщі продовжується втілення програми реформ, що сприяють підвищенню ефективності відтворення і використання лісових ресурсів. Сучасна польська лісова політика спрямована на стабілізацію структури лісів за формами власності. Разом з тим, польський досвід показав, що поспішати з приватизацією лісів не варто, оскільки поки що культура ведення лісового господарства в приватних лісах є нижчою, і вони є менш продуктивними, ніж державні.

Олександр КОЗКА,
фото Романа НОВІКОВА,
Газета “Природа і суспільство”