3 грудня у Торгово-промисловій палаті України відбувся семінар-нарада «Земельно-політичні реформи та інші актуальні виклики аграрної та лісової політик України» у рамках Німецько-Українського агрополітичного діалогу». На зустрічі було обговорено внески проектів двосторонньої коопераційної програми Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL), намічено перспективи.

Учасники інформаційного заходу, організованого Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з BMEL, обговорили низку питань, головним чином пов’язаних із земельною реформою в країні. На панельній дискусії обговорювалися й результати двосторонніх проектів, які реалізуються німецькою стороною в Україні. Керівники проектів виступили з короткими презентаціями із тих компонентів, які були включені у загальну тему – сільськогосподарська, лісова та кліматична.

Відбулася конструктивна дискусія щодо земельної реформи в Україні. Оскільки камінь спотикання вітчизняного агросектору – ринок землі, презентація німецького агроміністерства висвітлила ті ж ризики, які очікують і на вітчизняних сільгоспвиробників. Приклад Німеччини може слугувати тим варіантом, який задовольнить усіх вітчизняних аграріїв: ринок землі – всі можуть купувати, але пріоритет залишається саме за німецькими фермерами. Таким чином німці, проводячи приватизацію після приєднання східних земель, намагалися уникнути тих же загроз, на які очікує український сільськогосподарський сектор – економічні та соціальні. І їм це вдалося – землі було приватизовано без соціальних та політичних потрясінь.

Щодо лісової компоненти. Вона тісно пов’язана і з сільськогосподарською, і з кліматичною.

«Неможливо розривати сільськогосподарську та лісову політики, тому що сектор лісового господарства поглинає стільки викидів парникових газів, скільки здійснює все вітчизняне сільське господарство, – резюмує керівник лісової компоненти APD Віталій Сторожук, який презентував лісову компоненту. – А по-друге, в Україні не має чисто сільськогосподарських систем. У нас є агролісомеліоративні системи. Тобто, якби не було агролісомеліорації, то продуктивне сільське господарство було б неможливим через великі втрати від ерозії. Тому ми можемо говорити тільки про взаємний розвиток у плані розвитку сільських територій. Наша загальна мета – розвиток сільських територій. І тут неможливо роз’єднувати ці два сектори».

В рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС українська влада поставила перед собою амбітні плани. Тож, інтегруючись до євро­спільноти, Україна має враховувати всі аспекти європейської політики, яка розглядає розвиток сільських територій, тісно поєднуючи лісове і сільське господарства. Отже, враховуючи нашу сьогоднішню реформу децентралізації, територіальні плани мають прийматися до уваги.

Оцінюючи набутки лісової галузі країни, варто зазначити, що питання національної лісової інвентаризації було включено в країні і до порядку денного, і до політики держави. З одного боку, APD намагався працювати і відгукувався на ініціативи українських партнерів щодо розробки і підготовки стратегічних документів, котрі стосуються лісової галузі, лісової політики та документа з лісової стратегії. Так, залишається багато питань по національній інвентаризації лісів. Проте керівництво держави знає про неї. Крім того, APD відгукувався на запити Держлісагентства. Зокрема зараз триває експертна підготовка оцінки шкоди від сумнозвісного мораторію.

Останнє питання – передача досвіду реформування організаційної та фінансової будови у лісовому секторі. Оскільки воно вже обговорювалося з німецькими партнерами ще у 2017 році під час навчальної поїздки, то зараз Україна має добру нагоду повернутися до цього: практично кожна федеральна земля у Німеччині відчула позитивні зміни, є хороший досвід, скажімо, тієї ж Східної Німеччини, яка проводила реформи і у секторі лісового господарства. Необхідно узагальнити це і донести всім важливі аспекти того, як це відбувалося і що можливо зробити в Україні у цій сфері.

Проекти Двосторонньої коопераційної програми BMEL в Україні з 2006 року передають німецький досвід і таким чином підтримують тривалий та сталий розвиток сільської місцевості, підвищення конкурентоспроможності виробництва, а також збереження природних ресурсів. Як зазначено на зустрічі, APD підтримуватиме й надалі ініціативи української сторони у підготовці стратегічного документа з лісового сектору як технічно, так і в рамках консультацій. Разом працюватимемо і по національній інвентаризації. Усе залежить від Української сторони, яка має вдосконалити і впроваджувати у життя законодавство. На сьогодні є рішення Мінагрополітики про продовження лісової компоненти на 7 місяців. Якщо заплановані завдання будуть виконані, то буде стояти завдання перед проєктом підготувати розширений його варіант на тривалу перспективу. Залишається лише визначення спільної думки з майбутнім керівництвом лісової галузі України.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство»