з удосконалення ведення господарства в рівнинних лісах України на засадах екологічно орієнтованого, наближеного до природи лісівництва.

9 жовтня 2018 р. відбулося засідання Науково-технічної ради при Держлісагентстві на якому були обговорені комплексні дорожні карти по удосконаленню лісового господарства на засадах екологічно орієнтованого, наближеного до природи лісівництва.
Публікуємо витяг з матеріалів підготовлених Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького щодо удосконалення системи вітчизняного лісовпорядкування.

Удосконалення системи
лісовпорядкування, інвентаризації
та моніторингу лісів і запровадження
геоінформаційної системи лісової галузі

Перехід лісової галузі на засади сталого лісоуправління потребує удосконалення системи інформаційного забезпечення лісового господарства, зумовлює необхідність збору нової інформації, яка дотепер не збиралася у лісовому господарстві (зокрема – показників збалансованого або сталого управління лісами, пов’язаних з депонуванням вуглецю, збереженням лісового біорізноманіття, життєвістю лісостанів тощо).
Це зумовлює необхідність проведення модернізації системи лісовпорядкування – від актуалізації інформаційної моделі лісовпорядної бази даних, внесення змін в методику і технологію проведення лісовпорядних робіт до побудови корпоративної інформаційної системи лісової галузі, яка функціонуватиме на основі інформаційного стандарту та обмінного формату й забезпечуватиме незалежно від конкретних технологічних платформ чи окремих програмних продуктів надання авторизованого доступу та обмін інформацією про ліси на різних рівнях – від окремого лісового виділу до усіх лісів країни.
Тому необхідно запровадити лісогосподарський інформаційний стандарт та обмінний формат для розвитку галузевої інформаційної системи, що поєднуватиме регіональні та локальні інформаційні системи в обласних управліннях та підприємствах.
Необхідно розпочати поступовий перехід на ділянковий метод лісовпорядкування, який, на відміну від прийнятого в Україні методу класів віку, полягає в утворенні постійних господарських ділянок у межах одного типу лісу. На першому етапі такий перехід доцільно провести у вигляді пілотного експерименту для лісів одного з національних природних парків.
Досвід багатьох країн свідчить, що найефективнішим шляхом для отримання статистично достовірної інформації про всі ліси країни є проведення вибірково-статистичної інвентаризації та моніторингу. Тому потрібно реформувати діяльність з моніторингу лісів України та запровадити національну інвентаризацію лісів.
Національне законодавство та міжнародні зобов’язання України передбачають необхідність проведення моніторингу лісів (Лісовий кодекс України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про рослинний світ», Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою КМУ від 30.03.1998 № 391). Указом Президента України від 21.11.2017 № 381 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» передбачено проведення з урахуванням кращої світової практики національної інвентаризації лісового фонду України.
Діяльність з моніторингу лісів сьогодні не відповідає вимогам національного законодавства та міжнародним зобов’язанням України, а вибірково-статистична інвентаризація лісів знаходиться на початковому етапі розвитку. Згідно з Указом Президента України від 18.10.2013 № 572 ”Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2013 року «Про комплекс заходів щодо вдосконалення проведення моніторингу довкілля та державного регулювання у сфері поводження з відходами»” та відповідним дорученням Кабінету Міністрів України від 05.12.2013 № 41544/1/1-13 передбачено провести низку заходів з реформування державної системи моніторингу довкілля в Україні. Тому потрібно удосконалити методику і технологічні рішення для розвитку моніторингу лісів та запровадження національної інвентаризації лісів (НІЛ) на базі передових технологій отримання та оброблення інформації про лісову рослинність. Окрім удосконалення методів інвентаризації та моніторингу лісової рослинності, необхідно розробити рекомендації щодо проведення моніторингу лісових ґрунтів узгоджено з вимогами загальноєвропейської програми UN-ECE ICP Forests.
Динамічні зміни радіаційної ситуації в лісах Полісся України, забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлюють необхідність проведення моніторингових спостережень за міграцією радіонуклідів у лісових біогеоценозах для розроблення статистично обґрунтованих прогнозів радіоактивного забруднення продукції лісового господарства.
Для запровадження НІЛ в Україні потрібно створити у системі Держлісагентства окрему організаційну структуру – Центр національної інвентаризації лісів. До основних завдань центру мають належати проведення НІЛ, моніторингу, а також забезпечення підготовки державного обліку та кадастру лісів, формування лісової інформаційної системи, інтегрованої із земельним кадастром. Центр має отримувати фінансування з державного бюджету за окремою бюджетною програмою (у разі реалізації програм моніторингу та інвентаризації лісів на обласному рівні фінансування має здійснюватися із обласного бюджету).
Моніторинг та інвентаризацію лісів необхідно послідовно розбудовувати – від національного рівня, на якому отримуватиметься інформація про стан лісів країни або окремих природних зон, до регіонального та локального рівнів. Обов’язковою умовою проведення робіт з моніторингу та інвентаризації лісів є застосування сучасних технологій і засобів збору та оброблення інформації, зокрема – мобільних ГІС-технологій та дистанційного зондування Землі (зокрема – за допомогою безпілотних літальних апаратів).
За таких умов порівняно невеликий штат спеціалістів може забезпечити отримання статистично достовірної інформації про широкий спектр показників стану лісів усієї країни та їхню динаміку. При цьому щорічно отримуватиметься статистично репрезентативна інформація про стан лісів та інших категорій природних ландшафтів, яка є необхідною для міжнародної звітності до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, Конвенцій ООН з біорізноманіття, боротьби з опустелюванням та деградацією земель тощо.

https://www.facebook.com/groups/270363726921833/permalink/271002236857982/