Випуск «Лісової варти» 5-го телевізійного каналу від 31 жовтня 2014 року про ВО „Укрдержліспроект”.

Журналіст 5-го каналу: Сьогодні в програмі — розповідь про виробниче об’єднання Укрдержліспроект та про новітні методи лісовпорядкування.

«Лісовпорядкування без лісоуправління мертве, лісоуправління без лісовпорядкування сліпе. Вони нерозривно пов’язані між собою. Одне доповнює і підготовлює інше». Ці слова ще в далекому 30-му році сказав професор Михайло Орлов, видатний вчений-лісовод. Напевно, краще і не скажеш. Отож сьогодні ми познайомимо вас із структурою, без якої діяльність лісової галузі неможлива.

Випуск «Лісової варти» про ВО «Укрдержліспроект»

Голова Держлісагентства Валерій Черняков: На основі їх (лісовпорядних) даних лісогосподарські підприємства виконують свою роботу, вони описують ліс. Лісовпорядні експедиції, які приїжджають в лісгоспи, планують рубки на 10 років вперед. Саме на їх основі проводиться вся робота в лісгоспах.

Журналіст 5-го каналу: Нещодавно Голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков разом із Андріяном Гутником навідалися до виробничого об’єднання Укрдержліспроект.

Радник Голови Держлісагентства Андріян Гутник: Виробниче об’єднання Укрдержліспроект є потужне підприємство, на якому працює більше як 400 працівників. Важливе завдання, яким займається виробниче об’єднання – це лісовпорядкування.

Генеральний директор ВО „Укрдержліспроект”  Григорій Чайка: Виробниче об’єднання Укрдержліспроект є єдиним підприємством в Україні, яке проводить лісовпорядкування згідно Лісового кодексу України. Крім базового лісовпорядкування, ми проводимо безперервне лісовпорядкування, проводимо лісотипологічне обстеження, національну інвентаризацію лісів.

Журналіст 5-го каналу: Історія лісовпорядкування в Україні бере початок ще задовго до часів її незалежності.

Голова профспілкового комітету Людмила Говоруненко: Лісовпорядкування згідно архівних даних розпочалося на початку 19 століття. До Жовтневої революції 1917 року в Україні знаходилося декілька лісовпорядних партій, які виконували лісовпорядкування казенних лісів.

Журналіст 5-го каналу: Головним і найбільш діючим способом лісовпорядкування є лісовпорядна експедиція, лише завдяки їй можна отримати детальну інформацію про лісові насадження.

Генеральний директор ВО „Укрдержліспроект”  Григорій Чайка: Ми організація єдина в галузі, практично монополісти у своїй сфері. Ніхто крім нас не має права призначати лісогосподарські заходи, робити розрахунки різних видів рубок, головного користування та інше (планування). Тому таксатор у нас – це людина, яка немовби на рівень вища від працівників лісової галузі.

Журналіст 5-го каналу: Інженер-таксатор – одна з найвідповідальніших професій у лісовому господарстві. Люди цього фаху проводять у експедиціях далеко від своїх сімей по декілька тижнів, а буває, що й місяців. Щодня проходять десятки кілометрів лісових доріг та, часом, ночують у палатках просто неба. Але, така лісова романтика під силу далеко не кожному.

Начальник Київської експедиції Микола Кравчук: Таксатором після учбового закладу практично спеціаліст не стає. Щоб стати професійним таксатором треба відпрацювати не менше 2-3-х років. Це дуже різнобічна професія. Таксатор повинен знати все, що є в лісовому господарстві.

Журналіст 5-го каналу: Не тільки рівень знань та освіченість характеризує таксаторів. Потрібно розуміти наскільки важливою є ця професія для лісової галузі. Таксатор не має права помилятися, бо від його розрахунків залежить доля лісу та людей, які там працюють.

Голова Держлісагентства Валерій Черняков: Таксатор не має права на помилку. Це саме основне. Зрозуміло, що це трошки не благородна справа, тому що таксатори, які працюють в Лісопроекті по 20-30 років живуть у гуртожитку і не маючи своєї квартири отримують копійки за свою роботу. Люди ціле літо в лісі, вони своїми ногами обходять всі ділянки, роблять заміри, виконують саму важку роботу. Надіємося, що з часом наведеться лад, що заробітну плату будуть отримувати трошки більшу.

Журналіст 5-го каналу: Не менш важливим етапом в процесі лісовпорядкування є виготовлення підготовчих документів та картографічних матеріалів, завдяки яким і орієнтуються експедитори.

Начальник інформаційно-обчислювального центру Мирослав Бесядовський: Процес лісовпорядкування починається з виготовлення підготовчих документів, якими є карточка таксації і абрис лісовпорядний. Карточка таксації складається з макетів, які описують породний, віковий склад, походження, всі лісотаксаційні характеристики. Абрис лісовпорядний виготовляється на основі ортофотоплану. Завдяки цьому вся інформація в подальшому має цифрову прив’язку.

Журналіст 5-го каналу: До речі, усі документи та карти виготовляються у самому виробничому об’єднанні. Час не стоїть на місці. Технології удосконалюються. Разом із ними розвивається і лісова галузь. Методи лісовпорядкування слідують прогресу і стають більш технічно оснащеними та полегшують роботу працівникам об’єднання. Але, ветерани лісової галузі з теплотою згадують ті часи, коли все робили самотужки, і карти малювали, і всі дані записували.

Інженер-таксатор І категорії Київської експедиції Валентин Москаленко: Раніше віддавали всі карточки таксації машиністкам, вони друкували. Загалом, роботи було багато. Робили переноси знімків, з абрисів на планшети все переносилося вручну. Зараз у нас все в комп’ютері, в комп’ютері виділа зробив, роздрукували (матеріали).

Журналіст 5-го каналу: Інженер-технолог І категорії Володимир Вовчанський із задоволенням продемонстрував знімальній групі різницю між традиційними та сучасними методами лісоведення.

Інженер-таксатор І категорії виробничо-технологічного відділу Володимир Вовчанський: Всі таксаційні показники, орієнтування в лісі раніше інженер-таксатор виконував на паперовій основі, виготовлявся абрис таксатора для орієнтування в лісі, де кожна ділянка вималювана на ортофотоплані. Шляхом дешифрування ортофотоплану виводиться абрис інженера-таксатора, по якому він орієнтується в лісі. Зараз ми можемо бачити ось дорогу, ось протипожежний розрив, орієнтирів достатньо, щоб визначити квартал, виділ. На сьогоднішній день для інженера-таксатора розробляється програмне забезпечення на основі цифрової картографії і реляційної бази даних. Тобто, вся інформація в цих самих 33-х розділах — близько 220 показників, буде вноситись зразу в реляційну базу даних на комп’ютері. Так само картографічна база даних з попереднього лісовпорядкування буде на комп’ютері в системі координат, орієнтування вже відбувається за допомогою GPS-логера. За супутниковим сигналом ми будемо бачити своє місцезнаходження. Набагато легше орієнтуватися де північ, де схід, в яку сторону треба йти і в яку сторону треба спрямувати таксацію.

Голова Держлісагентства Валерій Черняков: Одне мене все ж таки радує, що прогрес іде вперед і якщо ми, згадуючи свої студентські роки, всі ці планшети малювали циркулями, тушшю, малювали відмивки, все це робилося вручну, зараз все це пішло більш механізовано, комп’ютеризовано, набагато полегшилась робота таксаторів.