Зокрема, функціональне зонування земель НПП, тобто територіальний поділ їх на складові частини в залежності від доцільності і можливості встановлення різного режиму природокористування; розподіл лісових земель на можливі до експлуатації і виключені з розрахунку головного користування; поділ лісових кварталів і внутрішніх таксаційних виділів на транспортно доступні і недоступні частини; натурне визначення з описом в кожному виділі стійкості гірських ґрунтів в залежності від стрімкості схилів, механічного складу ґрунту, виходу гірської породи на поверхню, наявності ерозії тощо; натурне визначення з описом в кожному виділі типу деревостану в порівнянні з оптимальним з метою формування наближеного до природи лісівництва, а саме: цільовий тип деревостану, перехідний, віддалений і похідний; повидільне проведення ландшафтно-рекреаційної оцінки природних комплексів в зонах регульованої і стаціонарної рекреації, яке полягає в визначенні семи показників, в тому числі стійкості природних комплексів і стадії рекреаційної дигресії.
Одержана з використанням цих підходів повидільна таксаційна база природних комплексів НПП дала можливість при проектуванні упередити негативний вплив природокористування на навколишнє природне середовище і посилити захисні функції природних комплексів. Зазначені позитиви проектування виражаються в наступному.
У діяльності лісництв встановлений диференційований режим охорони, використання та відтворення природних комплексів згідно з функціональним зонуванням території. Відповідно до чинних законодавчих актів з розрахунку рубок головного користування виключено по Костринському, Жорнавському і Волосянківському лісництвах 5,7 тис.га деревостанів (58% вкритих лісовою рослинністю ділянок). У транспортно недоступних кварталах і ділянках обсяги природокористування мінімізовані. Лісові ділянки на нестійких ґрунтах вилучені з усіх видів рубок. Запроектований загальний щорічний обсяг користування лісом від усіх видів рубок складає у цих трьох лісництвах біля 13,0 тис.м3 стовбурного запасу, або 26% від середнього приросту насаджень. Способи рубок запроектовані у відповідності з правилами. Суцільно призначені лише рубки в похідних ялинових деревостанах, що перебувають в незадовільному стані і втрачають свої захисні властивості. Крім того, проектується очищення лісу від захаращеності на площі 56 га зі стовбурним запасом деревини 2,1 тис.м3. Хімічні методи догляду в молодняках і боротьби із хворобами та шкідниками лісу не проектуються. Рубки формування і оздоровлення лісів спрямовані на дотримання наближеного до природи лісівництва. Під останнім мається на увазі система організації та ведення лісового господарства, за якої досягається безперервне відновлення і формування максимально наближених за структурою і розвитком деревостанів до потенційних природних. Це стосується в першу чергу деревостанів, які в минулому зазнали антропогенної трансформації. Стратегічним завданням наближеного до природи лісівництва є відтворення природних деревостанів залежно від лісорослинних умов та режиму використання лісових ресурсів. Природне лісівництво забезпечує біотичне різноманіття лісів, їхню життєздатність і продуктивність, можливість найбільш повно виконувати лісами екологічні, соціальні та економічні функції.
Запроектовані заходи з рекреаційно-туристичної діяльності не перевищують гранично допустимі рекреаційні навантаження для гірських лісів регламентовані нормативами рекреаційного природокористування. Місцеві потреби в цьому відношенні зрівноважені з охороною природних комплексів. Відновлення лісу передбачається проектом на всіх не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках (крім біополян і ремізів) і зрубах ревізійного періоду, в тому числі шляхом сприяння природному поновленню створенням часткових культур. Вибір головних порід і схем змішування лісових культур зроблений з врахуванням типів лісорослинних умов, функціонального призначення лісів і стану навколишнього середовища. Виконання запроектованих обсягів протипожежних заходів і лісозахисту сприятиме збереженню лісових насаджень і запобіганню втрат деревини та захисних властивостей лісу від пожеж, шкідників і хвороб. Намічені обсяги побічних користувань не перевищують експлуатаційних запасів і не спричинять негативного впливу на навколишнє середовище. Передбачені проектом біотехнічні заходи зі збереження та збільшення чисельності диких тварин ґрунтуються на визначеній кормовій базі і будуть сприяти зниженню пошкодження молодняків.
Виконання запроектованого на ревізійний період природокористування призведе до позитивних змін в природних комплексах та поліпшення екологічного стану території не лише Ужанського національного парку, але й навколишнього довкілля
Провідний інженер-таксатор, к.с.н. М.Швець
Електронний інформаційний вісник «Потік», випуск 13, травень
